Спільні дари
Поговоримо про корпоративну благодійність, про найефективнішу її частину, яку називають технологією "Спільних дарів". Це вона дозволяє нам щорічно робити великі збори, залучаючи в філантропію тисячі нових громадян, тих, кого в наших країнах прийнято називати простими людьми.
"Спільні дари" - суть справи: фонд укладає договір про співпрацю (зазвичай на рік) з тими з корпоративних донорів або фондів, хто хоче системно займатися адресною допомогою тяжкохворим дітям. Визначивши річний бюджет і тематику, донор-партнер довіряє фонду дробити свої пожертви за прізвищами ще до публікації прохань в інтернеті. Тоді ціна порятунку конкретної дитини постає перед читачами подешевшала на третину або навіть наполовину. Першими нашими партнерами в "Спільні дари" стали компанія "Агро3" і Алма-Веко.
Приходьте і ви! Справ вистачить усім.
Знаменита думка лауреата Нобелівської премії Мілтона Фрідмана про те, що корпоративна благодійність сильно змахує на підкуп суспільства, за останні півстоліття неабияк забута. Відомий американський економіст стверджував, що філантропією повинні займатися громадяни і тільки вони, а завдання будь-якої корпорації - створювати прибуток акціонерам, і немає інших завдань. Нові часи принесли нові підходи, в тому числі і усвідомлення того факту, що корпоративна благодійність може і повинна працювати на прибуток підприємств. Чому б і ні? Філантропія тепер є складовою частиною корпоративної соціальної відповідальності, доведено, що вона здатна прекрасно працювати на бізнес, наприклад, в якості іміджевої складової.
Коли ми публікуємо прохання-допомоги з донорськими знижками на ціни операцій, то число охочих допомогти авторам цих листів різко виростає: Приходять малі (приватні) донори з більш ніж скромними пожертвами. Читач жертвує сущу дрібницю і чомусь не боїться, що вона зависне десь на рахунках, хоча ціна порятунку дитини в тисячі разів вище його внеску. Чому не боїться? Тому що, це спільні збори, в яких впевнені ми, і наш партнер, а якщо великі компанії довіряють нам і знають, що ми точно допоможемо, то і приватний донор, розуміє, що прохання буде точно закрито.
Ясно, чим милі "Спільні дари" малим донорам. Але навіщо вони нашим партнерам з великого і середнього бізнесу? Один з мотивів - це аутсорсинг благодійних послуг для бажаючих займатися адресною допомогою дітям і одночасно не бажають створювати у себе відповідні структури. Другий стимул по-крутіше: своїм прикладом залучити до благодійність широку громадськість, ті самі мільйони людей, яких всюди прийнято вважати простими. Так ось, всі наші постійні донори-партнери вважають таку мету головним своїм завданням.
Приєднуйтесь! Разом ми зможемо більше!
"Спільні дари" - суть справи: фонд укладає договір про співпрацю (зазвичай на рік) з тими з корпоративних донорів або фондів, хто хоче системно займатися адресною допомогою тяжкохворим дітям. Визначивши річний бюджет і тематику, донор-партнер довіряє фонду дробити свої пожертви за прізвищами ще до публікації прохань в інтернеті. Тоді ціна порятунку конкретної дитини постає перед читачами подешевшала на третину або навіть наполовину. Першими нашими партнерами в "Спільні дари" стали компанія "Агро3" і Алма-Веко.
Приходьте і ви! Справ вистачить усім.
Знаменита думка лауреата Нобелівської премії Мілтона Фрідмана про те, що корпоративна благодійність сильно змахує на підкуп суспільства, за останні півстоліття неабияк забута. Відомий американський економіст стверджував, що філантропією повинні займатися громадяни і тільки вони, а завдання будь-якої корпорації - створювати прибуток акціонерам, і немає інших завдань. Нові часи принесли нові підходи, в тому числі і усвідомлення того факту, що корпоративна благодійність може і повинна працювати на прибуток підприємств. Чому б і ні? Філантропія тепер є складовою частиною корпоративної соціальної відповідальності, доведено, що вона здатна прекрасно працювати на бізнес, наприклад, в якості іміджевої складової.
Коли ми публікуємо прохання-допомоги з донорськими знижками на ціни операцій, то число охочих допомогти авторам цих листів різко виростає: Приходять малі (приватні) донори з більш ніж скромними пожертвами. Читач жертвує сущу дрібницю і чомусь не боїться, що вона зависне десь на рахунках, хоча ціна порятунку дитини в тисячі разів вище його внеску. Чому не боїться? Тому що, це спільні збори, в яких впевнені ми, і наш партнер, а якщо великі компанії довіряють нам і знають, що ми точно допоможемо, то і приватний донор, розуміє, що прохання буде точно закрито.
Ясно, чим милі "Спільні дари" малим донорам. Але навіщо вони нашим партнерам з великого і середнього бізнесу? Один з мотивів - це аутсорсинг благодійних послуг для бажаючих займатися адресною допомогою дітям і одночасно не бажають створювати у себе відповідні структури. Другий стимул по-крутіше: своїм прикладом залучити до благодійність широку громадськість, ті самі мільйони людей, яких всюди прийнято вважати простими. Так ось, всі наші постійні донори-партнери вважають таку мету головним своїм завданням. Приєднуйтесь! Разом ми зможемо більше!
