Фонд імені Хідірян Оганеса Місаковіча передав Мгарському Спасо-Преображенському монастирю екземпляри Молитвослову шрифтом Брайля
За ініціативою мецената благодійного фонду імені Хідіряна Оганеса Місаковича, Хідірян Місака, бібліотека Мгарського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря поповнилась новими Молитвословами, надрукованими шрифтом Брайля (для користування людьми з порушеннями зору).
Примірники Молитвослову були передані в дар дар насельнику монастиря ієромонахові Вікентію, з нагоди дня пам'яті святителя Афанасія Лубенського і 400-річчя заснування Спасо-Преображенського Мгарського чоловічого монастиря.
Історія монастиря: Мгарський монастир був заснований 18 січня 1619 митрополитом Ісаєю Коптським (тоді ігуменом Густинським і Підгірським). Обитель завжди відігравала важливу роль у духовному житті України. У 1622 році в її стінах було створено братство, що активно протистояло окатоличуванню лівобережних українців.
На території монастиря поховані Патріарх Константинопольський Серафим, київський митрополит Йосиф, архієпископи: Тобольський - Амвросій (Келембет), і Полтавський - Мефодій (Пішнячевскій).
У XVII-XVIII століттях велася літопис обителі, рукописі якої збереглися до сьогодні і знаходяться в наукових бібліотеках України.
У 1919 році були розстріляні більшовиками ігумен Амвросій і шістнадцять монахів Мгарської обителі, після чого монастир був закритий, а його споруди передані на світські потреби. У 2008 році розстріляні ченці були зараховані до лику святих (пам'ять 6 серпня). Відродження монастиря почалося в 1993 році.
Примірники Молитвослову були передані в дар дар насельнику монастиря ієромонахові Вікентію, з нагоди дня пам'яті святителя Афанасія Лубенського і 400-річчя заснування Спасо-Преображенського Мгарського чоловічого монастиря.
Історія монастиря: Мгарський монастир був заснований 18 січня 1619 митрополитом Ісаєю Коптським (тоді ігуменом Густинським і Підгірським). Обитель завжди відігравала важливу роль у духовному житті України. У 1622 році в її стінах було створено братство, що активно протистояло окатоличуванню лівобережних українців.
На території монастиря поховані Патріарх Константинопольський Серафим, київський митрополит Йосиф, архієпископи: Тобольський - Амвросій (Келембет), і Полтавський - Мефодій (Пішнячевскій).
У XVII-XVIII століттях велася літопис обителі, рукописі якої збереглися до сьогодні і знаходяться в наукових бібліотеках України.
У 1919 році були розстріляні більшовиками ігумен Амвросій і шістнадцять монахів Мгарської обителі, після чого монастир був закритий, а його споруди передані на світські потреби. У 2008 році розстріляні ченці були зараховані до лику святих (пам'ять 6 серпня). Відродження монастиря почалося в 1993 році.
